"Жінки" Ірини Каленик на персональній виставці в Чернівецькій ОДА
Персональна виставка буковинської художниці Ірини Каленик відкрилася на першому поверсі Чернівецької ОДА. Цього разу авторка презентувала твори з власних арт-проектів різних років – з 1999 по 2003. Кілька робіт експозиції представлені з серіі «Всі жінки» 1999 р., а також з її продовження «Всі жінки – ІІ. P.S.» 2000 р. Окрім цього, на нинішній виставці є твори з проектів «Альбом» 2000 р., «(Не) Приватна колекція» 2002 р. та «Політ-мрія» 2003 р.
Народилася Ірина Каленик у 1964 році в Чернівцях, де постійно й проживає. Мисткиня отримала прекрасну художню освіту, закінчивши спочатку РСХШ ім. Т. Шевченка в Києві, потім Дніпропетровське художнє училище ім. Вучетіча, і, так би мовити, відшліфувала своє навчання в майстерні Є. Бикова на факультеті монументального мистецтва Харківського художньо-промислового інституту. Також слід відмітити перебування Ірини в Internationale Sommeracademie fur Bildende Kunst в австрійському місті Зальцбург у 1997-1998 рр., де вона займалася під проводом профессорів Н. Сперо, Л. Голуб та К. Вінтер.
Важливим моментом в житті Ірини став також вступ до Національної Спілки художників України, членом якої вона стала з 1993 року.
Ірина Каленик, окрім численних персональних виставок, із списком яких можна ознайомитись нижче, веде надзвичайно активне творче життя і приймала участь у більше ніж 75 колективних всеукраїнських та міжнародних виставках. Протягом усієї своєї творчої кар’єри авторка досліджує жінку та її роль в різних соціальних і часових зрізах епохи, особливості жіночої ментальності, намагається визначити чинники жіночої довершеності й самодостатності. В усьому цьому можна переконатися, ознайомившись із виставкою Ірини в Чернівецької ОДА.
Цікаві, самобутні роботи Ірини Каленик завжди привертають увагу шанувальників мистецтва, оскільки мисткиня не боїться експериментувати В якості прикладу можна привести слова П. Гудімова, які стосуються саме нинішньої експозиції і з якими важко не погодитись: «Мета цього образотворчого експерименту – поєднати соціум та ретроцитати в одному художньому проекті. Ірина буквально «цитує» свої образи: чорно-білий живопис на кольоровому тлі ніби вириває з минулого фрагменти в суто постмодерністській традиції, створюючи оте «нове старе», що вислизає за рамки звичності та звичайності – таке очевидне, але таке невловиме…».
Персональні виставки Ірини Каленик
1995 – «В пошуках власного стилю» (м. Чернівці, художній музей)
1996 – «Варіації на тему одного портрету» (м. Київ, галерея «Триптих»)
1998 – «Dostoevsky», І. Каленик та А. Федірко (м. Зальцбург, Австрія, галерея «Alcatraz»)
1999 — «Всі жінки» (м. Київ, галерея «Л — Арт»)
2000 — «Всі жінки – ІІ. P.S.» (м. Київ, галерея «Л — Арт»)
2000 – «Альбом» (м. Київ, галерея «Л — Арт»)
2001 – «The Reflections» — «Відображення» (м. Київ, галерея «Л — Арт»)
2002 — «(Не) Приватна колекція» (м. Київ, галерея «Л — Арт»)
2003 – «Політ — Мрія» (м. Київ, галерея «Arteast»)
2003 – «(Не) Приватна колекція» (м. Краків, Польща)
2004 — «Євроарт» (м. Чернівці, «Fedirko-gallery»)
2005 — «Dancing» (м. Київ, галерея «Л — Арт»)
2010 – «Дещо about Dance» (м. Київ, «Я — галерея»)
Премії та нагороди
1998 – Федеральна стипендія Уряду Австрії
2004 – диплом журналу «Афіша» за кращий арт-проект року («Діти професора Й. Бойса»)
Народилася Ірина Каленик у 1964 році в Чернівцях, де постійно й проживає. Мисткиня отримала прекрасну художню освіту, закінчивши спочатку РСХШ ім. Т. Шевченка в Києві, потім Дніпропетровське художнє училище ім. Вучетіча, і, так би мовити, відшліфувала своє навчання в майстерні Є. Бикова на факультеті монументального мистецтва Харківського художньо-промислового інституту. Також слід відмітити перебування Ірини в Internationale Sommeracademie fur Bildende Kunst в австрійському місті Зальцбург у 1997-1998 рр., де вона займалася під проводом профессорів Н. Сперо, Л. Голуб та К. Вінтер.
Важливим моментом в житті Ірини став також вступ до Національної Спілки художників України, членом якої вона стала з 1993 року.
Ірина Каленик, окрім численних персональних виставок, із списком яких можна ознайомитись нижче, веде надзвичайно активне творче життя і приймала участь у більше ніж 75 колективних всеукраїнських та міжнародних виставках. Протягом усієї своєї творчої кар’єри авторка досліджує жінку та її роль в різних соціальних і часових зрізах епохи, особливості жіночої ментальності, намагається визначити чинники жіночої довершеності й самодостатності. В усьому цьому можна переконатися, ознайомившись із виставкою Ірини в Чернівецької ОДА.
Цікаві, самобутні роботи Ірини Каленик завжди привертають увагу шанувальників мистецтва, оскільки мисткиня не боїться експериментувати В якості прикладу можна привести слова П. Гудімова, які стосуються саме нинішньої експозиції і з якими важко не погодитись: «Мета цього образотворчого експерименту – поєднати соціум та ретроцитати в одному художньому проекті. Ірина буквально «цитує» свої образи: чорно-білий живопис на кольоровому тлі ніби вириває з минулого фрагменти в суто постмодерністській традиції, створюючи оте «нове старе», що вислизає за рамки звичності та звичайності – таке очевидне, але таке невловиме…».
Персональні виставки Ірини Каленик
1995 – «В пошуках власного стилю» (м. Чернівці, художній музей)
1996 – «Варіації на тему одного портрету» (м. Київ, галерея «Триптих»)
1998 – «Dostoevsky», І. Каленик та А. Федірко (м. Зальцбург, Австрія, галерея «Alcatraz»)
1999 — «Всі жінки» (м. Київ, галерея «Л — Арт»)
2000 — «Всі жінки – ІІ. P.S.» (м. Київ, галерея «Л — Арт»)
2000 – «Альбом» (м. Київ, галерея «Л — Арт»)
2001 – «The Reflections» — «Відображення» (м. Київ, галерея «Л — Арт»)
2002 — «(Не) Приватна колекція» (м. Київ, галерея «Л — Арт»)
2003 – «Політ — Мрія» (м. Київ, галерея «Arteast»)
2003 – «(Не) Приватна колекція» (м. Краків, Польща)
2004 — «Євроарт» (м. Чернівці, «Fedirko-gallery»)
2005 — «Dancing» (м. Київ, галерея «Л — Арт»)
2010 – «Дещо about Dance» (м. Київ, «Я — галерея»)
Премії та нагороди
1998 – Федеральна стипендія Уряду Австрії
2004 – диплом журналу «Афіша» за кращий арт-проект року («Діти професора Й. Бойса»)
0 коментарів