У Чернівецькому художньому музеї - виставка творів майстрів-ювілярів із фондової збірки

Чергова виставка творів із скарбнички Чернівецького художнього музею відкрилася в цьому закладі напередодні святкування річниці Незалежності України. Цього разу шанувальникам декоративно-прикладного мистецтва Буковини випала нагода ознайомитися із творами, які зберігаються у фондах музею і презентують творчість кращих народних майстрів нашого краю. 

Але у виставки є ще одна цікава особливість. Справа у тому, що в експозиції представлені роботи авторів, які у 2012 році святкують свої ювілеї.   Ювілеї різні, оскільки автори-майстри різного віку, а твори, які відвідувачі музею можуть побачити на виставці, датуються другою половиною ХХ століття. 

Ці твори, як вже вказувалося, належать Чернівецькому художньому музею, і зберігаються у його фондах. Всього ж на виставці представлено більше 70 робіт, що репрезентують творчість 15 авторів-ювілярів, визнаних майстрів декоративно-прикладного мистецтва Буковини. Це художні тканини, вироби зі шкіри, дерева, металу, а також маски. Зауважимо, що дані твори були або подаровані музею, або закуплені свого часу безпосередньо у авторів.  

«Художні тканини на виставці представлені тематичними килимами майстрині старшого покоління Валентини Нікуліної (1927 р.н.), а у 1980-90-ті рр. у галузі художнього ткацтва найбільш плідно працював Артем Присяжнюк (1947 р.н). Його твір гобелен «Перетворення», який входить в експозицію, стилістично нагадує абстрактний живопис. Прикладами ж авторського текстилю можуть бути твори Михайла Єлісоветія (1962 р.н.), в яких автор намагається експериментувати із техніками, матеріалом (поєднує синтетику і вовну), фактурою та об'ємами, — розповіла завідувач відділом декоративно-прикладного мистецтва Чернівецького художнього музею пані Ольга Денисова. — Окрім цього, багатством народних геометричних мотивів та майстерним володінням різними техніками вишивки привертають увагу рушники й чоловічі та жіночі сорочки Заслуженого майстра народної творчості Параски Клим (1922 — 1997 рр.)».      

У галузі художньої обробки дерева протягом багатьох років працює Василь Шевчук (1937 р.н.). На виставці ювілярів представлені його дерев'яні пласти, декоративні тарелі та композиції, виконані майстром у різні роки. Не можна не помітити в експозиції й роботи Романа Стратійчука (1932 р.н.), які створені з любов'ю до рідного краю, його звичаїв, культури, пройняті безмежною повагою до діячів буковинського мистецтва. Є на виставці також твір Анатолія Житарюка (1952 р.н.), який більш відомий поціновувачам образотворчого мистецтва і протягом останніх років неодноразово представляв власну творчість у стінах художнього музею. 

За словами наукових співробітників музею, гармонійне поєднання буковинських народних традицій та оригінального новаторського підходу можна помітити у тайстрах, альбомах, поясах і різноманітних композиціях, майстерно виконаних зі шкіри відомою буковинською майстринею Ніною Косарєвою (1947 р.н.).   
Серед рідкісних і надзвичайно цікавих експонатів, які не так вже й часто можна побачити на виставках декоративно-ужиткового мистецтва, необхідно звернути увагу на своєрідні народні характери  втілені у масках, створених  В'ячеславом Коротенком (1937 р.н.). 

Художня обробка металу вже традиційно презентована на виставці творами, які виконали Костянтин Кравчук (1952 р.н.), Сергій Зубенко (1957 р.н.) та Володимир Пастушок (1957 р.н.). 

«Приємно бути в цьому залі й бачити свої роботи поряд із роботами славетних буковинських майстрів декоративно-ужиткового мистецтва. Дуже приємно. Кожен із представлених авторів працював на цій ниві усе життя і залишає після себе прекрасний матеріал, на якому вчитиметься молодь і який завжди зацікавить шанувальника народного мистецтва», — зауважив один із «винуватців» мистецького свята Костянтин Кравчук. 

І дійсно, хочеться привітати їх і побажати творити й надалі! І хочеться знову і знову знайомити поціновувачів прекрасного та вічного із роботами майстрів, які завжди будуть прославляти культуру і народне мистецтво Буковини!   

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте