Підсумки виступів "Буковини" у першій частині сезону-2012/2013
Чернівецька «Буковина» провела дуже неоднозначну першу половину сезону 2012-13. Без сумнівів, її можна охарактеризувати як «злети і падіння». Вдалий початок сезону, при якому за зовнішньо невиразній грі був результат, змінився на провальну середину, коли чернівчани скотилися в нижню частину турнірної таблиці. Після цього було «диво», яке розпочалося з домашнього розгрому алчевської «Сталі» і тривало з ряду яскравих та переконливих перемог, що повернуло «Буковину» в групу лідерів.
Звичайно, цьому були свої причини. В міжсезоння склад команди кардинально змінився. З «Буковини» пішов цілий ряд виконавців, серед яких — Мусієнко, Вадим Мельник, Басов, Семенюк — гравці, які багато в чому зумовили вдалу гру у сезоні, що закінчився. Такі зміни основного складу потребували налагодження командного почерку гри вже з новими виконавцями, а для цього в міжсезоння було небагато часу. Поки гра команди стабілізувалася і гравці звикли один до одного, «Буковина» зазнала багатьох невдач, а в рідному місті псевдовболівальники та горе-критики вилили на неї ріки жовчі. Ті ж, хто був із командою навіть під час ігрової кризи, отримав згодом «компенсацію» у вигляді яскравої, цікавої та змістовної гри плюс результат, який перевернув темну сторону на світлу.
Нажаль, не обійшлося без травм, що час від часу вибивали з колії лідерів «Буковини». Випадання кожного із них відразу давалося взнаки, оскільки рівноцінної заміни не було. Так, тривалі відрізки пропускали Керчу, Маковійчук, Яворський, Циколія, Бровченко, Зозуля, Найко, а це давало негативні наслідки для командної гри.
В розпал сезону покинув команду її лідер, капітан, найяскравіша зірка у складі «Буковини» двох останніх сезонів. Руслан Гунчак був кумиром уболівальників, кращим бомбардиром команди, визнавався кращим гравцем першої ліги, але гра його повністю розладилася. На полі йому не вдавалося майже нічого і його КПД був достатньо низьким для того, щоби бути гравцем основного складу команди з певними амбіціями. Можливо, далися взнаки наслідки попередніх травм чи вік гравця, можливо — якісь інші проблеми. Так чи інакше, контракт Гунчака і «Буковини» було припинено за спільною згодою посередині осінньої частини чемпіонату.
Тож, аналізуючи гру «Буковини» у першій частині сезону 2012-13, хотілося б розбити цей матеріал на окремі пункти. Вважаємо, так буде зручніше і нам, і читачам UA-Футбол. Відразу зробимо ремарку: думка автора матеріалу може не співпадати з думкою редакції порталу чи з думками критиків, уболівальників чи фахівців. Проте вона має право на існування. Отже, поїхали!
1. Загальна статистика
«Буковина», як і всі інші команди першої ліги, провела в першій половині сезону 21 матч: 9 перемог, 6 нічиїх та 6 поразок. В будь-якому випадку такі показники команди — це «плюс». До того ж позитивною є й різниця забитих/пропущених м'ячів — 27 — 22. Звичайно, той факт, що воротареві «Буковини» Когуту довелося 22 рази виймати «шкіряного» із сітки власних воріт — це не те, на що сподівалося керівництво клубу (в середньому — майже 1 пропущений гол за матч), але знову згадаємо, що захист команди в міжсезоння зазнав суттєвих змін і не завжди діяв злагоджено.
2. Місце в турнірній таблиці7 місце за підсумками першої частини чемпіонату, напевно, теж не вважається оптимальним. Завданням керівництва було місце у п'ятірці кращих команд першої ліги, та через вищезгадані проблеми це завдання відкладається як мінімум до весняної частини сезону. Втім, «відродження» чернівчан під кінець року надає вболівальникам «Буковини» оптимізму та надії, що команда таки навесні покаже всім своїм суперникам, «де раки зимували».
2. Ігри вдома
Вдома «Буковина» провела 11 ігр. 7 із них виграла, у 3 зіграла внічию і 1 програла. Що цікаво, то це те, що проходили домашні матчі циклічно. В першій частині футбольної осені були «сухі» перемоги над «Полтавою» (2:0), «Зіркою» (1:0), «Арсеналом» (2:0) та «Кримтеплицею» (2:1), які перервав незрозумілий та взагалі нелогічний зрив у матчі з «Динамо-2» (0:2). Далі пішла серія нічиїх: з «Олександрією» (1:1), «Авангардом» (1:1) та «Геліосом» (ті ж 1:1), а закінчилося все знову тріумфами зі «Сталлю» (3:0), «Одесою» (1:0) та технічною перемогою над «Оболонню». Що, в принципі, підтверджує нашу думку про вдалий початок, спад у середині та вдалу кінцівку. Ремарка: якщо «Буковина» перемагала вдома, то, за виключенням «Кримтеплиці», тільки всуху! Загальна різниця м'ячів у домашніх іграх — 17 — 6.
3. Ігри на виїзді
Цього сезону, на відміну від двох попередніх, виїздні матчі «Буковині» давалися ой як нелегко! Цілих два сезони чернівчани привозили з вояжів багато перемог, пояснюючи це тим, що умови тренувань під час виїздів були значно кращими, аніж вдома, де не було жодного (!) тренувального поля. Тепер, схоже, все змінилося. Якісне тренувальне поле є, і це, безумовно, впливає на статистику домашніх матчів. А на виїзді… 2 перемоги (пали «Титан» і «Полтава»), 3 нічиїх (дві — з рахунком 0:0, з ФК «Одеса» та ФК «Миколаїв») і аж 5 поразок. Невтішно. І все це — при різниці м'ячів 10 — 16.
4. Серії матчів
Тут слід відмітити як вдалі, так і невдалі серії. Розпочалося все з чотириматчевої безпрограшної серії (чередування двох домашніх перемог (над «Полтавою» та «Зіркою») та виїздних нічиїх з «Одесою» та «Оболонню».
Наступна серія — «чорна»: 6 ігор без перемог (три гостьових поразки від «Севастополя», «Олімпіка» та «Сум» + три домашніх нічиї з «Олександрією», «Авангардом» та «Геліосом»).
Потім знову «розквіт», із чотирьох перемог поспіль! 2 — вдома (перемогли «Сталь» і «Оболонь», щоправда останню — технічно) і 2 — на виїзді, над «Полтавою» та «Титаном».
Можна виокремити домашні/виїздні серії:
7 безвиграшних «виїздів»: поразки від «Нафтовика», «Севастополя», «Олімпіка» та «Сум» + нічиї з «Оболонню», «Одесою» та «Миколаєвом»;
8 безпрограшних домашніх поєдинків: перемоги над «Арсеналом», «Кримтеплицею», «Сталлю», «Оболонню» та «Одесою» + нічиї з «Олександрією», «Авангардом» та «Геліосом».
5. Індивідуальна кількість зіграних матчів
Усі матчі чемпіонату в складі «Буковини» зіграв лише Євген Сантрапинських, невтомний «моторчик» команди, без якого чернівчан сьогодні просто неможливо уявити. На матч менше провів голкіпер «Буко» Богдан Когут та «старожил» команди Степан Маковійчук, а далі… Втім, до вашої уваги — всі гравці. Так би мовити, «Огласите весь список, пжалста»!
Євген Сантрапинських — 21
Богдан Когут — 20
Степан Маковійчук — 20
Різван Аблітаров — 19
Роман Дорош — 19
Олег Керчу — 18
Іраклій Циколія — 17
Олександр Якименко — 16
Андрій Донець — 15
Юрій Бровченко — 15
Антон Савін — 14
Євген Ушаков — 14
Володимир Найко — 13
Руслан Платон — 13
Олександр Вечтомов — 12
Руслан Гунчак — 12
Дмитро Зозуля — 11
Євген Шупік — 10
Тарас Яворський — 10
Юрій Целих — 7
Андрій Ятленко — 6
Олексій Моісеєнко — 3
Роман Степанков — 3
Євген Колесник — 2
Сергій Тукач — 1
Борис Орловський — 1
6. Бомбардири
Тут можна розмовляти й розмовляти. Вже третій сезон поспіль «Буковина» має проблеми з ланкою атаки. Кращими бомбардирами ставали півзахисники (той жеРуслан Гунчак), але тільки не нападники. От і цього сезону «моду» у штрафному майданчику суперників диктував саме півзахисник. Євген Сантрапинських. Поки, нарешті, не з'явився, як то кажуть, нападник «від Бога» Руслан Платон, який почав забивати майже в кожному матчі. А інші...
Для прикладу, Олександр Якименко провів восени 16 матчів за «Буковину». Виходив як з початку матчу, так і на заміну. А користі з того? «Нуль». Повний. В тому числі і в графі «забиті м'ячі». А моменти мав такі, що треба було тільки не хотіти забити. Чи зовсім не вміти. В такому випадку перша ліга вітчизняного футболу — точно не для нього. Тому і не гратиме він за «Буко» навесні.
Далі. Євген Ушаков зіграв 14 матчів, а відзначився тільки одного разу. Про його КПД також краще помовчати. Ну а поява Целих у Чернівцях — взагалі прорахунок. Це із тої «серії», коли досвід не завжди є базою для корисної та вдалої гри. В той же час захисники Аблітаров і Донець забили по два м'ячі! От і маємо те, що маємо. А хто взагалі забивав за «Буковину» — будь ласка, дивіться! Руслан Платон — 10 (2 — з пенальті)
Євген Сантрапинських — 5 (1 — з пенальті)
Різван Аблітаров — 2
Андрій Донець — 2
Степан Маковійчук — 1
Євген Ушаков — 1
Антон Савін — 1
Андрій Ятленко — 1
Тарас Яворський — 1 (з пенальті)
7. Кращий гравець"
Пальму першості" тут можна віддати Руслану Платону. Що тут казати: 10 голів у 13 матчах, причому серед них була більшість таких, які так чи інакше вирішували долю «Буковини» в кінцевому результаті! Від самої появи у складі команди він — із капітанською пов'язкою. Заслужено!
Друге місце — за Євгеном Сантрапинських, хоча було би більш справедливим розділити між цими двома гравцями першу сходинку. «Сантрапе» — справжній двигун, який працює з першої до останньої хвилини. Впевнений, без нього «Буковина» не мала б такого результату і гра її була б значно «сірішою».
Третє місце розділими між «стовпами оборони» Різваном Аблітаровим та Андрієм Донцем.
8. Розчарування сезону
І тут не обійдеться без поділу подіуму ;) Хоча, все було б весело, якщо б не було так сумно… Тут Руслан Гунчак, який просто «не зіграв». Жодного забитого м'яча, жодної небезпеки зі своїх коронних штрафних, незабитий пенальті, незрозумілі дії на полі, численні помилки. Цього більш ніж достатньо для капітана команди, гравця, на якого покладалося завдання бути лідером і вести за собою команду та якому, до того ж, покращили перед початком сезону умови контракту.
Друге місце посідають антигерої-нападники Юрій Целих та Олександр Якименко: повний «нуль» на двох як за грою, так і за результатом! І не можна сказати, щоби вони не мали гольових моментів. Мали, ще й які! Але з майстерністю вони явно не друзі. Тому і не місце їм у складі команди, що має певні амбіції!
9. Картки
Просто статистика. Жодної «пред'яви» жодному гравцеві. Було все як завжди — жовті та червоні картки, дискваліфікації.Попередження — річ звичайна: емоції, кураж, бажання не програти протистояння і т.д. Розпочнемо саме із попереджень:
Роман Дорош — 5 (за перебір карток був дискваліфікований на 1 матч)
Володимир Найко — 4
Різван Аблітаров — 4
Тарас Яворський — 3
Руслан Платон — 3
Іраклій Циколія — 3
Олександр Вечтомов — 2
Юрій Бровченко — 2
Євген Ушаков — 2
Антон Савін — 2
Андрій Ятленко — 2
Олександр Якименко — 2
Андрій Донець — 2
Олег Керчу — 2
Дмитро Зозуля — 1
Степан Маковійчук — 1
Руслан Гунчак — 1
З поля по одному разу вилучалися Андрій Донець та Олександр Вечтомов (останній був дискваліфікований на 2 матчі за удар суперника ногою).
10. Відвідуваність
Порівняно із минулими сезонами відвідуваність СОУ «Буковина» зменшилася. Причин є багато, серед яких — ряд не дуже вдалих домашніх матчів, не така яскравість чернівецької команди у грі, як раніше, а також можливість перегляду телетрансляцій, в тому числі й онлайн-трансляції від ПФЛ. А сама «причиниста» причина — час, у який відбуваються матчі. Значна частина із них розпочиналася в робочий час, коли більшість шанувальників футболу знаходяться на своїх робочих місцях. Від цього виникає питання до «вышестоящих футбольных инстанций Украины»: шановні, а для кого тоді футбол? Для кого грають команди? Втім, перейдемо до цифр:
Середня кількість присутніх на СОУ «Буковина» — 1941
Найбільша кількість присутніх — 3000
І щось на зразок висновків.
У першу чергу, рекомендував би Євгена Сантрапинських, Руслана Платона і Різвана Аблітарова до символічної збірної першої ліги за підсумками осінньої частини чемпіонату України (за версією нашого порталу, зрозуміло).
По-друге, настрій керівництва «Буковини», тренера і самих гравців говорять про те, що команда може суттєво додати у другій половині сезону. Про невдачі та провали забуто, попереду — тільки оптимізм і сподівання на світле майбутнє.
І останнє. Вболівальникам, в першу чергу самої «Буковини», а потім вже і всім іншим, хотілося б побажати такого самого оптимізму. В команду потрібно вірити, підтримувати її як під час злетів, так і під час падінь, і не забувати, що кожен має право на помилку. Якщо робота над помилками відбудеться, то все буде добре!
А псевдовболівальникам, в тому числі й тут, на нашому порталі, хочу сказати: залишайте свою жовч при собі, не забруднюйте довкілля своїм ядом та не лишайте ніде коментарів, які містять необдуману критику. Відшукайте спочатку колоду у своєму оці, а потім вже говоріть про інших. Зробіть самі щось добре, а потім критикуйте тих, хто це робить по-своєму або виходить на поле і грає. Для вас грає.
Звичайно, цьому були свої причини. В міжсезоння склад команди кардинально змінився. З «Буковини» пішов цілий ряд виконавців, серед яких — Мусієнко, Вадим Мельник, Басов, Семенюк — гравці, які багато в чому зумовили вдалу гру у сезоні, що закінчився. Такі зміни основного складу потребували налагодження командного почерку гри вже з новими виконавцями, а для цього в міжсезоння було небагато часу. Поки гра команди стабілізувалася і гравці звикли один до одного, «Буковина» зазнала багатьох невдач, а в рідному місті псевдовболівальники та горе-критики вилили на неї ріки жовчі. Ті ж, хто був із командою навіть під час ігрової кризи, отримав згодом «компенсацію» у вигляді яскравої, цікавої та змістовної гри плюс результат, який перевернув темну сторону на світлу.
Нажаль, не обійшлося без травм, що час від часу вибивали з колії лідерів «Буковини». Випадання кожного із них відразу давалося взнаки, оскільки рівноцінної заміни не було. Так, тривалі відрізки пропускали Керчу, Маковійчук, Яворський, Циколія, Бровченко, Зозуля, Найко, а це давало негативні наслідки для командної гри.
В розпал сезону покинув команду її лідер, капітан, найяскравіша зірка у складі «Буковини» двох останніх сезонів. Руслан Гунчак був кумиром уболівальників, кращим бомбардиром команди, визнавався кращим гравцем першої ліги, але гра його повністю розладилася. На полі йому не вдавалося майже нічого і його КПД був достатньо низьким для того, щоби бути гравцем основного складу команди з певними амбіціями. Можливо, далися взнаки наслідки попередніх травм чи вік гравця, можливо — якісь інші проблеми. Так чи інакше, контракт Гунчака і «Буковини» було припинено за спільною згодою посередині осінньої частини чемпіонату.
Тож, аналізуючи гру «Буковини» у першій частині сезону 2012-13, хотілося б розбити цей матеріал на окремі пункти. Вважаємо, так буде зручніше і нам, і читачам UA-Футбол. Відразу зробимо ремарку: думка автора матеріалу може не співпадати з думкою редакції порталу чи з думками критиків, уболівальників чи фахівців. Проте вона має право на існування. Отже, поїхали!
1. Загальна статистика
«Буковина», як і всі інші команди першої ліги, провела в першій половині сезону 21 матч: 9 перемог, 6 нічиїх та 6 поразок. В будь-якому випадку такі показники команди — це «плюс». До того ж позитивною є й різниця забитих/пропущених м'ячів — 27 — 22. Звичайно, той факт, що воротареві «Буковини» Когуту довелося 22 рази виймати «шкіряного» із сітки власних воріт — це не те, на що сподівалося керівництво клубу (в середньому — майже 1 пропущений гол за матч), але знову згадаємо, що захист команди в міжсезоння зазнав суттєвих змін і не завжди діяв злагоджено.
2. Місце в турнірній таблиці7 місце за підсумками першої частини чемпіонату, напевно, теж не вважається оптимальним. Завданням керівництва було місце у п'ятірці кращих команд першої ліги, та через вищезгадані проблеми це завдання відкладається як мінімум до весняної частини сезону. Втім, «відродження» чернівчан під кінець року надає вболівальникам «Буковини» оптимізму та надії, що команда таки навесні покаже всім своїм суперникам, «де раки зимували».
2. Ігри вдома
Вдома «Буковина» провела 11 ігр. 7 із них виграла, у 3 зіграла внічию і 1 програла. Що цікаво, то це те, що проходили домашні матчі циклічно. В першій частині футбольної осені були «сухі» перемоги над «Полтавою» (2:0), «Зіркою» (1:0), «Арсеналом» (2:0) та «Кримтеплицею» (2:1), які перервав незрозумілий та взагалі нелогічний зрив у матчі з «Динамо-2» (0:2). Далі пішла серія нічиїх: з «Олександрією» (1:1), «Авангардом» (1:1) та «Геліосом» (ті ж 1:1), а закінчилося все знову тріумфами зі «Сталлю» (3:0), «Одесою» (1:0) та технічною перемогою над «Оболонню». Що, в принципі, підтверджує нашу думку про вдалий початок, спад у середині та вдалу кінцівку. Ремарка: якщо «Буковина» перемагала вдома, то, за виключенням «Кримтеплиці», тільки всуху! Загальна різниця м'ячів у домашніх іграх — 17 — 6.
3. Ігри на виїзді
Цього сезону, на відміну від двох попередніх, виїздні матчі «Буковині» давалися ой як нелегко! Цілих два сезони чернівчани привозили з вояжів багато перемог, пояснюючи це тим, що умови тренувань під час виїздів були значно кращими, аніж вдома, де не було жодного (!) тренувального поля. Тепер, схоже, все змінилося. Якісне тренувальне поле є, і це, безумовно, впливає на статистику домашніх матчів. А на виїзді… 2 перемоги (пали «Титан» і «Полтава»), 3 нічиїх (дві — з рахунком 0:0, з ФК «Одеса» та ФК «Миколаїв») і аж 5 поразок. Невтішно. І все це — при різниці м'ячів 10 — 16.
4. Серії матчів
Тут слід відмітити як вдалі, так і невдалі серії. Розпочалося все з чотириматчевої безпрограшної серії (чередування двох домашніх перемог (над «Полтавою» та «Зіркою») та виїздних нічиїх з «Одесою» та «Оболонню».
Наступна серія — «чорна»: 6 ігор без перемог (три гостьових поразки від «Севастополя», «Олімпіка» та «Сум» + три домашніх нічиї з «Олександрією», «Авангардом» та «Геліосом»).
Потім знову «розквіт», із чотирьох перемог поспіль! 2 — вдома (перемогли «Сталь» і «Оболонь», щоправда останню — технічно) і 2 — на виїзді, над «Полтавою» та «Титаном».
Можна виокремити домашні/виїздні серії:
7 безвиграшних «виїздів»: поразки від «Нафтовика», «Севастополя», «Олімпіка» та «Сум» + нічиї з «Оболонню», «Одесою» та «Миколаєвом»;
8 безпрограшних домашніх поєдинків: перемоги над «Арсеналом», «Кримтеплицею», «Сталлю», «Оболонню» та «Одесою» + нічиї з «Олександрією», «Авангардом» та «Геліосом».
5. Індивідуальна кількість зіграних матчів
Усі матчі чемпіонату в складі «Буковини» зіграв лише Євген Сантрапинських, невтомний «моторчик» команди, без якого чернівчан сьогодні просто неможливо уявити. На матч менше провів голкіпер «Буко» Богдан Когут та «старожил» команди Степан Маковійчук, а далі… Втім, до вашої уваги — всі гравці. Так би мовити, «Огласите весь список, пжалста»!
Євген Сантрапинських — 21
Богдан Когут — 20
Степан Маковійчук — 20
Різван Аблітаров — 19
Роман Дорош — 19
Олег Керчу — 18
Іраклій Циколія — 17
Олександр Якименко — 16
Андрій Донець — 15
Юрій Бровченко — 15
Антон Савін — 14
Євген Ушаков — 14
Володимир Найко — 13
Руслан Платон — 13
Олександр Вечтомов — 12
Руслан Гунчак — 12
Дмитро Зозуля — 11
Євген Шупік — 10
Тарас Яворський — 10
Юрій Целих — 7
Андрій Ятленко — 6
Олексій Моісеєнко — 3
Роман Степанков — 3
Євген Колесник — 2
Сергій Тукач — 1
Борис Орловський — 1
6. Бомбардири
Тут можна розмовляти й розмовляти. Вже третій сезон поспіль «Буковина» має проблеми з ланкою атаки. Кращими бомбардирами ставали півзахисники (той жеРуслан Гунчак), але тільки не нападники. От і цього сезону «моду» у штрафному майданчику суперників диктував саме півзахисник. Євген Сантрапинських. Поки, нарешті, не з'явився, як то кажуть, нападник «від Бога» Руслан Платон, який почав забивати майже в кожному матчі. А інші...
Для прикладу, Олександр Якименко провів восени 16 матчів за «Буковину». Виходив як з початку матчу, так і на заміну. А користі з того? «Нуль». Повний. В тому числі і в графі «забиті м'ячі». А моменти мав такі, що треба було тільки не хотіти забити. Чи зовсім не вміти. В такому випадку перша ліга вітчизняного футболу — точно не для нього. Тому і не гратиме він за «Буко» навесні.
Далі. Євген Ушаков зіграв 14 матчів, а відзначився тільки одного разу. Про його КПД також краще помовчати. Ну а поява Целих у Чернівцях — взагалі прорахунок. Це із тої «серії», коли досвід не завжди є базою для корисної та вдалої гри. В той же час захисники Аблітаров і Донець забили по два м'ячі! От і маємо те, що маємо. А хто взагалі забивав за «Буковину» — будь ласка, дивіться! Руслан Платон — 10 (2 — з пенальті)
Євген Сантрапинських — 5 (1 — з пенальті)
Різван Аблітаров — 2
Андрій Донець — 2
Степан Маковійчук — 1
Євген Ушаков — 1
Антон Савін — 1
Андрій Ятленко — 1
Тарас Яворський — 1 (з пенальті)
7. Кращий гравець"
Пальму першості" тут можна віддати Руслану Платону. Що тут казати: 10 голів у 13 матчах, причому серед них була більшість таких, які так чи інакше вирішували долю «Буковини» в кінцевому результаті! Від самої появи у складі команди він — із капітанською пов'язкою. Заслужено!
Друге місце — за Євгеном Сантрапинських, хоча було би більш справедливим розділити між цими двома гравцями першу сходинку. «Сантрапе» — справжній двигун, який працює з першої до останньої хвилини. Впевнений, без нього «Буковина» не мала б такого результату і гра її була б значно «сірішою».
Третє місце розділими між «стовпами оборони» Різваном Аблітаровим та Андрієм Донцем.
8. Розчарування сезону
І тут не обійдеться без поділу подіуму ;) Хоча, все було б весело, якщо б не було так сумно… Тут Руслан Гунчак, який просто «не зіграв». Жодного забитого м'яча, жодної небезпеки зі своїх коронних штрафних, незабитий пенальті, незрозумілі дії на полі, численні помилки. Цього більш ніж достатньо для капітана команди, гравця, на якого покладалося завдання бути лідером і вести за собою команду та якому, до того ж, покращили перед початком сезону умови контракту.
Друге місце посідають антигерої-нападники Юрій Целих та Олександр Якименко: повний «нуль» на двох як за грою, так і за результатом! І не можна сказати, щоби вони не мали гольових моментів. Мали, ще й які! Але з майстерністю вони явно не друзі. Тому і не місце їм у складі команди, що має певні амбіції!
9. Картки
Просто статистика. Жодної «пред'яви» жодному гравцеві. Було все як завжди — жовті та червоні картки, дискваліфікації.Попередження — річ звичайна: емоції, кураж, бажання не програти протистояння і т.д. Розпочнемо саме із попереджень:
Роман Дорош — 5 (за перебір карток був дискваліфікований на 1 матч)
Володимир Найко — 4
Різван Аблітаров — 4
Тарас Яворський — 3
Руслан Платон — 3
Іраклій Циколія — 3
Олександр Вечтомов — 2
Юрій Бровченко — 2
Євген Ушаков — 2
Антон Савін — 2
Андрій Ятленко — 2
Олександр Якименко — 2
Андрій Донець — 2
Олег Керчу — 2
Дмитро Зозуля — 1
Степан Маковійчук — 1
Руслан Гунчак — 1
З поля по одному разу вилучалися Андрій Донець та Олександр Вечтомов (останній був дискваліфікований на 2 матчі за удар суперника ногою).
10. Відвідуваність
Порівняно із минулими сезонами відвідуваність СОУ «Буковина» зменшилася. Причин є багато, серед яких — ряд не дуже вдалих домашніх матчів, не така яскравість чернівецької команди у грі, як раніше, а також можливість перегляду телетрансляцій, в тому числі й онлайн-трансляції від ПФЛ. А сама «причиниста» причина — час, у який відбуваються матчі. Значна частина із них розпочиналася в робочий час, коли більшість шанувальників футболу знаходяться на своїх робочих місцях. Від цього виникає питання до «вышестоящих футбольных инстанций Украины»: шановні, а для кого тоді футбол? Для кого грають команди? Втім, перейдемо до цифр:
Середня кількість присутніх на СОУ «Буковина» — 1941
Найбільша кількість присутніх — 3000
І щось на зразок висновків.
У першу чергу, рекомендував би Євгена Сантрапинських, Руслана Платона і Різвана Аблітарова до символічної збірної першої ліги за підсумками осінньої частини чемпіонату України (за версією нашого порталу, зрозуміло).
По-друге, настрій керівництва «Буковини», тренера і самих гравців говорять про те, що команда може суттєво додати у другій половині сезону. Про невдачі та провали забуто, попереду — тільки оптимізм і сподівання на світле майбутнє.
І останнє. Вболівальникам, в першу чергу самої «Буковини», а потім вже і всім іншим, хотілося б побажати такого самого оптимізму. В команду потрібно вірити, підтримувати її як під час злетів, так і під час падінь, і не забувати, що кожен має право на помилку. Якщо робота над помилками відбудеться, то все буде добре!
А псевдовболівальникам, в тому числі й тут, на нашому порталі, хочу сказати: залишайте свою жовч при собі, не забруднюйте довкілля своїм ядом та не лишайте ніде коментарів, які містять необдуману критику. Відшукайте спочатку колоду у своєму оці, а потім вже говоріть про інших. Зробіть самі щось добре, а потім критикуйте тих, хто це робить по-своєму або виходить на поле і грає. Для вас грає.
0 коментарів