Кубок України з боксу серед чоловіків-2010. Чернівці. Враження четверте (зі знаком "-")
Переходимо до наступних «негативів», які проявилися під час Кубку України з боксу 2010 р. серед чоловіків, який щойно пройшов у Чернівцях. На цей турнір приїхали дійсно сильні та досвідчені боксери, але не найсильніші, як це було проанонсовано… «Перші номери» збірної України серед чоловіків за тиждень до цього приймали участь у більш престижному Кубку Європи в Харкові, і тому на Кубку України виступити не змогли. Серед «основних» збірників чернівецькі глядачі могли побачити лише кількох спортсменів – Дениса Лазарєва (Хмельницький, 64 кг), Олександра Стрецького (Дніпропетровськ, 69 кг) та Дениса Пояцику (Кременчук, +91 кг), а всі інші учасники змагань представляли найближчий резерв збірної України.
Та й серед тих, що приїхали до Чернівців, була певна категорія «героїв», які відмовлялися від боїв та не виходили на бій проти визнаних вищеназваних фаворитів. Тоді постає логічне питання: а задля чого взагалі тоді було заявлятися на змагання і ніби то приймати участь у Кубку України? Імітувати конкуренцію? Навряд чи це є корисним для всіх учасників та спостерігачів дійства…
Наприклад, донеччанин Артем Далакян у матчі за третє місце між командами СК МОУ та ФСТ «Колос» відмовився від виходу на ринг, мотивуючи це наказом від особистого тренера, який залишився у Донецьку, а головний тренер СК МОУ ЗТУ Володимир Золотарьов не мав права настояти на його участі в матчі. Ось і друге питання: а навіщо таких псевдоспортсменів взагалі залучати до виступів на найвищому рівні? Адже відсутність командного духу та настрою негативно впливають на всіх членів команди. Тим більше, що, за словами пана Золотарьова, такий випадок із поведінкою Далакяна не є першим.
Красномовно свідчить про невиходи окремих боксерів проти фаворитів кількість боїв, які проходили щодня. Кожен матч мав складатися з десяти двобоїв, але в жодному (!!!) з них цього не сталося! Максимальна кількість поєдинків в одному матчі, зафіксована на цьому турнірі – 9, а було й по 7-8… Ось така невесела статистика…
Та й серед тих, що приїхали до Чернівців, була певна категорія «героїв», які відмовлялися від боїв та не виходили на бій проти визнаних вищеназваних фаворитів. Тоді постає логічне питання: а задля чого взагалі тоді було заявлятися на змагання і ніби то приймати участь у Кубку України? Імітувати конкуренцію? Навряд чи це є корисним для всіх учасників та спостерігачів дійства…
Наприклад, донеччанин Артем Далакян у матчі за третє місце між командами СК МОУ та ФСТ «Колос» відмовився від виходу на ринг, мотивуючи це наказом від особистого тренера, який залишився у Донецьку, а головний тренер СК МОУ ЗТУ Володимир Золотарьов не мав права настояти на його участі в матчі. Ось і друге питання: а навіщо таких псевдоспортсменів взагалі залучати до виступів на найвищому рівні? Адже відсутність командного духу та настрою негативно впливають на всіх членів команди. Тим більше, що, за словами пана Золотарьова, такий випадок із поведінкою Далакяна не є першим.
Красномовно свідчить про невиходи окремих боксерів проти фаворитів кількість боїв, які проходили щодня. Кожен матч мав складатися з десяти двобоїв, але в жодному (!!!) з них цього не сталося! Максимальна кількість поєдинків в одному матчі, зафіксована на цьому турнірі – 9, а було й по 7-8… Ось така невесела статистика…
0 коментарів