Гроздь

ГРОЗДЬ

Туманная гроздь уплыла,
Оставив пухОвое ложе,
И жизни частицу взяла
С собою, как песню. О Боже!

Блуждаю в потёмках углов,
Бегу с лабиринтов угара,
Но тени лохматых бантов
Рождают искрицы пожара.

ПухОвое ложе горит,
И пламя не меркнет от стужи.
Сражённое сердце болит,
Фонтаны сливаются в лужи.

Вернётся налитая гроздь
В завесе туманного бала,
Потухнет трескучий огонь
На гранях хмельного бокала!

10 коментарів

Альберт Комарі
Я писав і пишу тільки на російській, бо думаю по-росіські. Я — продукт Радянського Союзу і народився в родині, де розмовляли лише російською, хоча родина дуже інтернаціональна: угорці, поляки, українці…
А по-друге, я закінчив університет за спеціальністю «Російська філологія. Викладач російської мови та літератури, зарубіжної літератури»!
Ось… :))
Віталія Козменко
це так цікаво. Мені завжд цікаво слухати, як люди говорять по українськи, якщо думають іншою мовою. Побудова речень, логічні наголоси, виклики. А підрядні речення з уст таких людей просто захоплюють!
Євген Славянов
Якщо є мовне середовище і вміння «вжитися» в мовну картину світу, то можна навчитись думати й навіть відчувати іншою мовою.
Віталія Козменко
як мільйони українців «вжилися» в Європі і, приїжджаючи у відпустку, говорять з вигуками та наголосами притаманними мовам романської групи. Так буває…
Святослав Вишинський
«Вжитися» в іншу мовну картину неможливо — можливо тільки наблизитись максимально, але повна тотожність означала би буття кимось іншим, що задається визначально, а не здобувається. Ментальні шаблони завжди вроджені, тому про них можна говорити тільки з другого покоління — і також умовно.
Євген Славянов
А чому вжитися в роль, наприклад, у театрі можливо до такої ступені, що всі будуть щиро вірити, ридати й емпатувати. А чому в мові неможливо?
Та й, чесно кажучи, я б не застосовував абсолютні поняття з точних наук, на кшталт «неможливо», «максимально», «повна тотожність», в тому випадку, коли ми говоримо про абстрактні категорії. Бо ж не можна виміряти точно наскільки ти «вжився».
Я відштовхуюсь, перш за все, від власного досвіду, коли всього кілька місяців пожив у Польщі й помітив, що в деяких ситуціях я почав реагувати зовсім по іншому, несамохіть думати польською, і взагалі думки почали по-іншому текти в голові.
І ще, дозвольте не перераховувати ті сотні людей, які настільки «вжилися» в іншу мовну картину, що почали навіть творити ніби-то як нерідною для себе мовою. Достатньо назвати кілька імен: Мілан Кундера і його франкомовні твори, Набоков і його англомовні твори, ну, і звичайно ж, Хвильовий, Домонтович, Донцов і т.ін.
А! Мало не забув! Автору посту — класний вірш!)))
коментар було видалено
Альберт Комарі
ПЕРЕПРОШУЮ!!! ПИСАВ ЗІ СТОРІНКИ СВОЄЇ КОХАНОЇ!!! :))

Ти й справді так думаєш? Напевно, трохи розчарую тебе, бо вже протягом багатьох років спілкуюся й російською, і українською приблизно однакову кількість часу і навряд чи відрізняюся від місцевих українців чимось. ТИм більше, що постійно пишу статті тільки українською мовою.

До того ж я філолог, і, чесно кажучи, деколи мені приходиться виправляти українську мову й тексти з вуст і рук власне українців, які закінчили українське відділення ЧНУ, а я сам — випускник відділення російського.
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте